Як хмари у небі ми будем літати.

Давай посумуєм, давай позітхаєм,

Коли ще так зможем, напевно не знаєм.

Я буду у лісі, в озерах купатись,

Мене по вінку у волоссі пізнаеш.

Коли ще так зможем, уже не дізнатись.

А ти не сумуй, чому так зітхаєш?

Місяць нам світить, і зорі співають.

Одна тільки ніч, хай інші не знають.

Нам більше не треба, в нас більше не має,

І ця є остання, і ме це вже знаєм.

Ти будеш не сам, ти будеш далеко.

Ти будеш у небі своєму літати.

Я буду ще далі, самотня лелека,

Зустрінемось ми? Нікому не знати.

Давай посумуєм, давай позітхаєм.

Коли ще так зможем, напевно не знаєм,

І на прощання розтанем в обіймах,

Ти будеш у небі, а я буду в хвилях.