І знову приходить весна Дощі і духмяне тепло Але я вже не та, Але я вже не та і мені все одно. Я приходжу на схили Дніпра, Я торкаюся хвиль і змиваю сльозу, І змиваю минуле, бо я вже не та, Бо я вже не та, я сюди не прийду. Там нове і жорстоке, суворе життя. Там я сильна доросла і трохи сумна, Там стікає минуле і я вже не та Де приходить пізніше весна. Але все ж таки очі мої, Такі ж самі сині, як небо. Такі ж самі сині, весняні вогні І можливо комусь це так треба.
